Джерело: www.notarius.co.ua/468 від 07.11.16

Експрес-аналіз Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» (далі – Закон 1666) (у форматі питання - відповідь)



Експрес-аналіз

 

 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» (далі – Закон 1666)

(у форматі питання - відповідь)

 

 

з/п

Питання

Відповідь

Посилання на законодавство

 

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

  1. ПРИНЦИП ЕКСТЕРИТОРІАЛЬНОСТІ

1.

В чому полягають зміни, пов'язані з відміною принципу екстериторіальності для нотаріусів?

Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що виникають (змінюються, припиняються) у результаті вчинення нотаріальної дії - здійснює нотаріус, який вчинив таку дію, НЕЗАЛЕЖНО від місцезнаходження нерухомого майна.

 Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, яку здійснює нотаріус без вчинення нотаріальної дії, може бути проведена нотаріусом тільки В МЕЖАХ області, м. Києва, м. Севастополя (звертаємо увагу - не в межах нотаріального округу, а в межах всієї області, м. Києва), у якій працює нотаріус.

Державна реєстрація обтяжень на нерухоме майно здійснюється в будь-якому разі (як у результаті нотаріальної дії, так і без вчинення нотаріальної дії ) НЕЗАЛЕЖНО від місцезнаходження нерухомого майна

 Державна реєстрація права власності за спадкодавцем в порядку п.66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, затв. Постановою 1127, також здійснюється В МЕЖАХ області, м. Києва, м. Севастополя, а не за місцем оформлення спадщини.

 

част. 5 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в ред. Закону 1666; абз.3 ч.5 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;абз.3 ч.5 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

2.

Якщо право власності відчужувача не зареєстроване за правилами, що діяли  до 2013 року та/або не зареєстроване в ДРРП і відчужувач має бажання зареєструвати таке право в ДРРП, чи має право нотаріус здійснити таку реєстрацію права перед посвідченням правочину у разі, якщо такий об’єкт знаходиться в іншій області тощо?

(реєстрація права відчужувача перед посвідченням договору)

Ні, нотаріус не має права здійснити таку державну реєстрацію права власності на об’єкт нерухомого майна, якщо він знаходиться поза межами області, м. Києва, де працює нотаріус, оскільки така реєстрація не є результатом вчинення нотаріальної дії.

Ч. 5 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх

 3.

Реєстрація припинення іпотеки здійснюється виключно нотаріусом, який посвідчував договір іпотеки та здійснював реєстрацію іпотеки в реєстрі?

Ні. Якщо припинення іпотеки не є результатом нотаріальної дії, така державна реєстрація проводиться будь-яким нотаріусом за місцезнаходженням нерухомого майна (в межах області, м. Києва).

 

част. 5 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в ред. Закону 1666; абз.3 ч.5 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

 4.

 

Якщо потрібно зареєструвати припинення обтяження, чи діє принцип екстериторіальності?

Так, діє. Державна реєстрація  обтяжень  речових прав (в тому числі припинення) проводиться будь-яким нотаріусом незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.

 

 

абз.3 ч.5 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

 5.

Хто є компетентним суб’єктом державної реєстрації прав (реєстрації права власності, обтяжень, іпотеки, інших речових прав) щодо нерухомого майна,  яке розташоване в межах АРК, а також на території зони АТО?

 Наказ МЮУ “Про врегулювання відносин, пов’язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, що розташоване на тимчасово окупованій території України” від 28.03.2016 № 898/5 встановлює наступне:

1) державна реєстрація права власності та інших речових прав на нерухоме майно, що розташоване в межах території Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, а також тимчасово окупованої території Донецької та Луганської областей, проводиться незалежно від місцезнаходження такого майна;

2) ведення реєстраційних справ у паперовій формі щодо нерухомого майна, що розташоване в межах території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, забезпечує Головне територіальне управління юстиції у Херсонській області;

3) ведення реєстраційних справ у паперовій формі щодо нерухомого майна, що розташоване в межах тимчасово окупованої території Донецької та Луганської областей, забезпечують відповідно до компетенції Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області та Головне територіальне управління юстиції у Луганській області.

Згідно абз.2 ч.5 ст.3 Закону на підставі рішення Міністерства юстиції України державна реєстрація права власності та інших речових прав може проводитися в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць.

Отже, будь-який державний реєстратор має право здійснювати реєстраційні дії з об’єктами нерухомого майна, розташованими у зоні проведення АТО та  АРК.

ч.5 Стаття 3 «Засади державної реєстрації прав» Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в ред. Закону 5067.

п.1 Наказу Міністерства юстиції України №898/5 від 28.03.2016р. “Про врегулювання відносин, пов’язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, що розташоване на тимчасово окупованій території України”.

6.

Якщо заява про державну реєстрацію зареєстрована нотаріусом до набрання законної сили Закону 1666, яку норму застосовувати щодо територіальності?

Закон не має зворотньої сили - відповідно всі реєстраційні дії, які розпочаті реєстратором до набрання законної сили Законом 1666, мають бути закінчені у відповідності до редакції Закону, яка діяла на момент початку реєстраційної дії (реєстрації заяви).

 

2. АДМІНІСТРАТИВНИЙ ЗБІР

 1.

Який розмір адміністративного збору сплачуватиметься у разі реєстрації нотаріусом права чи обтяження в результаті нотаріальної дії, в тому числі посвідчення договору іпотеки?

За державну реєстрацію ПРАВ та ОБТЯЖЕНЬ у результаті вчинення нотаріальних дій справляється адміністративний збір у розмірі 0,1 мінімальної заробітної плати (140 грн. на 2016 рік).

Це пов’язано з тим, що у нормі застосовується термін «державна реєстрація прав», який згідно ст. 2 цього закону має таке визначення: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, завжди 0,1 МЗП (в 2016 році це 140,00 грн.) незалежно від виду дії, від виду права чи обтяження.

ч. 4 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в ред.Закону 5067; ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

 

 

 2.

 

Із суми адміністративного збору, що сплачується за інформаційну довідку, яку нотаріус отримує перед посвідченням правочину (для перевірки відомостей в Державному реєстрі прав), приватний нотаріус отримуватиме 60%?

Чи отримуватиме приватний нотаріус 60% адміністративного збору за формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав?

 

 

За отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень нотаріуси до 02.11.2016р. справляли плату, розмір якої та порядок справляння встановлено Постановою КМУ №1127 від 25.12.2015р.

У відповідності до ч. 6 ст. 34 Закону за отримання інформації з Державного реєстру прав у порядку, передбаченому статтею 32 цього Закону, справляється не ПЛАТА а АДМІНІСТРАТИВНИЙ ЗБІР

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Закону фінансове забезпечення приватних нотаріусів здійснюється за рахунок 60 відсотків коштів адміністративного збору, що залишається у приватних нотаріусів, які здійснили ДЕРЖАВНУ РЕЄСТРАЦІЮ ПРАВ.

Державна реєстрація прав - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно підстав для розщеплення адміністративного збору на 60 та 40 відсотків щодо приватних нотаріусів  за надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно немає.

 

 

абз. 4 част. 6 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в ред. Закону 5067,

Част. 3 ст. 35 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

 3.

У разі, якщо за державною реєстрацією права чи обтяження звертаються усі співвласники, адміністративний збір за державну реєстрацію стягується із кожного співвласника?

У разі надання однієї послуги у сфері державної реєстрації прав одночасно усім співвласникам нерухомого майна адміністративний збір справляється один раз у повному обсязі.

У разі надання однієї послуги у сфері державної реєстрації прав співвласникам нерухомого майна окремо один від одного адміністративний збір справляється у повному обсязі з кожного із співвласників.

Тобто якщо співвласники у праві спільної власності звернулись усі одночасно (подана одна заява із додатками) сплачується 1 (однократно) адміністративний збір. Якщо співвласники у праві спільної власності звернулись окремо (декілька заяв) - кожний заявник сплачує адміністративний збір за своє право, адже адміністративний збір справляється за адміністративну послугу.

Абз.2 ч.7 ст.34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

 

 4.

Чи звільняються від сплати адміністративного збору особи за державну реєстрацію прав/обтяжень, що виникли та були належним чином зареєстровані до 01.01.2013 року?

 

Ці особи звільняються від сплати адміністративного збору лише у разі, якщо реєстрація здійснюється у загальний строк (тобто не менше, ніж 3-5 днів), і документи видаються відповідно не раніше 3-5 днів. Якщо реєстрація здійснюється у скорочені строки, то сплачується відповідний адміністративний збір. Так само й у інших пільгових категорій, зазначених у п.8 ст.34.

Додано абзац у пункт 8 ст.34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно з яким у разі коли державна реєстрація права власності або інших речових прав, відмінних від права власності, проводиться у строки менші, ніж передбачені статтею 19 (тобто скорочені), особи, визначені пунктами 1 – 9 цієї частини (у п.1 – за реєстрацію прав, які виникли та оформлені до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному цим Законом), не звільняються від сплати адміністративного збору.

 5.

Чи справляється адміністративний збір у разі внесення змін до записів в ДРРП у зв’язку з перейменуванням вулиць?

Адміністративний збір не справляється за внесення змін до записів Державного реєстру прав, пов’язаних із приведенням у відповідність до Законів України у строк, визначений цими законами. Вважаємо, що це положення має пряме відношення до перейменування вулиць, що стались на підставі ЗУ «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Слід звернути увагу, що немає обов’язку громадян вносити такі зміни.

Ч. 8 ст.34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

 

6.

Чи справляється адміністративний збір у разі реєстрації права за спадкодавцем до нотаріальної дії в порядку п.66 Порядку державної реєстрації, Постанова 1127?

 

Так, справляється. Підстав для звільнення від сплати адміністративного збору (п.8 ст.34 Закону) при реєстрації права власності за спадкодавцем ( в порядку п.66 Порядку 1127), немає, оскільки право власності взагалі раніше не було зареєстроване, а також підстав  застосувати п. 4 ст.34 (державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальних дій) також немає, оскільки нотаріальна дія в цей час не відбувається. Таким чином, адміністративний збір справляється в загальному порядку відповідно до строків проведення реєстрації.

Ст.ст. 19, 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

3. ПРОЦЕДУРА РЕЄСТРАЦІЇ, ОФОРМЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ ТА РЕЄСТРАЦІЙНОЇ СПРАВИ

 1.

В які строки проводиться державна реєстрація прав в результаті вчинення нотаріальної дії?

Заява реєструється невідкладно після завершення нотаріальної дії, а всі інші дії - одразу після реєстрації заяви, але не пізніше 5 днів для прав власності та інших речових прав (крім іпотеки) та не пізніше 2 днів для реєстрації обтяжень, іпотек.

Ч.1 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

 2.

Який документ видається заявнику за результатом вчинення реєстраційних дій?

Витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав за бажанням заявника надається у паперовій формі. Такий витяг у паперовій формі надається з проставленням підпису та печатки державного реєстратора  (нотаріуса) без використання спеціальних бланків.

 

п.7 ч.1 ст.18, абз.2 ч.1 ст. 21 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в ред. Закону 5067

 3.

Яка печатка проставляється на витягу за результатом державної реєстрації прав?

Проставляється печатка нотаріуса, оскільки нотаріус є державним реєстратором в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до частини четвертої статті 10 Закону державний реєстратор має свою печатку, крім нотаріуса, який має печатку, визначену Законом України "Про нотаріат".

п.2 ч.1, ч.4 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

4.

Чи потрібно дотримуватись строків при видачі документів про державну реєстрацію прав/обтяжень?

а) Ні, строків не потрібно дотримуватись, якщо документи видаються нотаріусом в результаті вчинення нотаріальної дії, оскільки на цей випадок встановлено єдиний розмір адміністративного збору за строк до п’яти днів. Документи можна видавати одразу після вчинення нотаріальної дії та здійснення державної реєстрації.

б) Так, строків потрібно дотримуватись, якщо документи видаються нотаріусом після здійснення державної реєстрації без вчинення нотаріальної дії .У цьому випадку Закон передбачає, що рішення про державну реєстрацію, витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав надаються в електронній та (за бажанням заявника) в паперовій формі, не раніше строку, за який сплачено адміністративний збір.

Ч.1 ст.21 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

 

 5.

Чи потрібно надавати запит до БТІ про належність майна власнику, якщо інформація в РПВН та ДРРП відсутня, а на документі присутній штамп (реєстраційне посвідчення) БТІ тощо?

 

Так потрібно, оскільки законом передбачено, що під час проведення державної реєстрації прав, які виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості необхідні для проведення державної реєстрації прав чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов’язані БЕЗОПЛАТНО протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі. Запит надсилається від імені реєстратора (не просто нотаріуса).

абз.3 ч.3 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в ред. Закону 5067

 

 

 6.

Якими Державними реєстрами користується нотаріус при здійсненні державної реєстрації прав?

Під час проведення реєстраційних дій державний реєстратор обов’язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень.

На цей час безпосереднього доступу державні реєстратори до вказаних реєстрів не мають.

абз.4 ч.3 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

 

 

 7.

Чи дійсно в базі даних заяв тепер реєструється заява власника про заборону вчинення реєстраційних дій?

У базі даних заяв, крім іншого, реєструються:

а) рішення судів про заборону вчинення реєстраційних дій;

б) заяви власників об’єктів нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій;

в) рішення судів про скасування відповідних рішень судів;

г) заяви власників об’єктів нерухомого майна про відкликання власних заяв про заборону вчинення реєстраційних дій.

Абз. 3 ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

 

8.

Яким чином реєструється заява власника про заборону?

Така заява реєструється у базі даних заяв, у додаткових відомостях (до модернізації реєстру) зазначається, що це заява про заборону реєстраційних дій і приймається рішення про зупинення реєстраційної дії. Така заява знаходиться в базі 10 робочих днів. За ці 10 днів власник повинен подати рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій. Якщо вбачається, що минув строк у 10 днів (з дати реєстрації заяви в базі), і відсутнє відповідне рішення суду про заборону реєстраційних дій, реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій та має право вчиняти реєстраційні дії з правами на такий об’єкт.

Ст.25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

 

 9.

Чи дійсно тепер є законні підстави не роздруковувати документи, сформовані під час вчинення реєстраційної дії?

Так, тепер документи, сформовані під час реєстраційних дій роздруковувати не обов’язково. Реєстраційна справа включає документи у паперовій та електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.

Порядок передачі документів та формування реєстраційних справ буде встановлено окремим Наказом МЮУ, який зараз в розробці.

Ч.1-2 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

 10.

 

Чи необхідно зберігати в реєстраційній справі в паперовій формі копії документів, що встановлюють право, наданих заявником?

Ні. Документи, на підставі яких проведено реєстраційні дії (документи, що встановлюють та підтверджують право, обтяження, наприклад, договір дарування нерухомого майна тощо) та які підлягають поверненню заявнику, зберігаються у реєстраційній справі у формі електронних копій документів, виготовлених шляхом сканування під час проведення реєстраційних дій.

част. 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

 11.

Чи потрібно до реєстраційної справи долучати паперову копію документу, на підставі якого виникає чи припиняється право/обтяження?

Ні, не потрібно. Документи, на підставі яких проведено реєстраційні дії та які підлягають поверненню заявнику, зберігаються у реєстраційній справі у формі електронних копій документів, виготовлених шляхом сканування під час проведення реєстраційних дій.

 

 

Абз.2 ч.2 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

 

 12.

Чи потрібно виготовляти електронні копії шляхом сканування документу, що посвідчує особу заявника та його податковий номер, а також електронні копії поданих квитанцій, що підтверджують сплату адміністративного збору та за видачу інформації?

Ні, такі копії виготовляти необов’язково. Виготовляються копії лише, документів, на підставі яких здійснюється державна реєстрація (на відміну від документів, за якими встановлюється особа заявника та документів, що підтверджують сплату адміністративного збору та/або внесення плати за надання інформації з Державного реєстру прав).

п.9,10 Порядку державної реєстрації речових прав, затвердженого постановою КМУ № 1127 від 25.12.2015 (зі змінами).

13.

Чи потрібно надсилати документи в реєстраційну справу, якщо нотаріус зареєстрував перехід права?

Так, ці документи обов’язково надсилаються до реєстраційної справи за місцезнаходженням об’єкту нерухомого майна.

Абз.1-2 п.25 Порядку державної реєстрації речових прав, затвердженого постановою КМУ № 1127 від 25.12.2015 (зі змінами).

14.

Куди відправляти реєстраційні справи та, відповідно, де вони зберігаються?

Зберігання реєстраційних справ у паперовій формі здійснюється виключно виконавчими органами міських рад, міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, за місцезнаходженням відповідного майна.

Ведення реєстраційних справ у паперовій формі щодо нерухомого майна, що розташоване в межах території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, забезпечує Головне територіальне управління юстиції у Херсонській області.

Ведення реєстраційних справ у паперовій формі щодо нерухомого майна, що розташоване в межах тимчасово окупованої території Донецької та Луганської областей, забезпечують відповідно до компетенції Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області та Головне територіальне управління юстиції у Луганській області.

ч.1 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

п.1 Наказу Міністерства юстиції України №898/5 від 28.03.2016р. “Про врегулювання відносин, пов’язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, що розташоване на тимчасово окупованій території України”.

 

 15.

За якими новими підставами не застосовується відмова в державній реєстрації прав у разі наявності зареєстрованого обтяження речових прав на нерухоме майно?

Додано три нові підстави, що дозволяють реєстрацію права власності, інших речових прав за наявності зареєстрованих обтяжень, а саме у разі:

1. державної реєстрації інших обтяжень речових прав на нерухоме майно;

2. державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за наявності згоди іпотекодержателя або контролюючого органу на відчуження або передачу на іншому речовому праві такого майна – у разі коли обтяженням є заборона відчуження нерухомого майна, що виникла на підставі договору, або податкова застава;

     3. державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину.

Ч.4 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

 

 16.

Яким чином реєструється визначення часток, зміна їх розміру у Державному реєстрі речових прав?

У разі визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав.

Абз.2 ч.1 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

 17.

Яким чином має бути оформлене повідомлення реєстратора власнику об’єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву на проведення реєстраційний дій? Яким чином його зафіксувати? Чи потрібно взагалі його фіксувати? Яким чином повідомляти власника, коли його місце проживання/телефон не відомі? Чи вважається власник повідомленим, коли повідомлення вручено представнику по Довіреності або законному представнику?

Який проміжок часу має сплинути  з моменту такого повідомлення до винесення реєстратором рішення, в тому числі і у випадках, коли адмін. збір сплачено за скорочені строки?!

Яким чином невідкладно реєструвати право:

-При видачі Свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів;

-При реєстрації права власності у порядку ст. 37, 38 ЗУ «Про іпотеку»;

-      іпотеку

та обтяження на підставі Договору іпотеки;

-обтяження на підставі

- обтяження по договору довічного утримання та  спадкового договору???

 

Відповідно до абзацу 4 ч.1 ст. 20 Закону про подання/отримання заяви на проведення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно має повідомити власника об’єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву.

Порядок подання заяв у сфері державної реєстрації прав та повідомлення власника об’єкта нерухомого майна про подані заяви визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

На час підготовки цього експрес-аналізу вказаний Порядок не затверджено, а також відсутня технічна можливість Державного реєстру речових прав на нерухоме майно автоматичного відправлення електронних або смс-повідомлень власнику. Крім того, у особи може бути відсутній мобільний телефон або електронна пошта.

Також при поданні заяви власником особисто відсутня необхідність у такому повідомленні.

Тому, до затвердження відповідного нормативно-правового акту на виконання даної норми Закону та приведення у відповідність програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, - виконання даної вимоги Закону у повному обсязі не є можливим.

 

Довідково:

За попередніми даними, які озвучив на своїй сторінці у ФБ Міністр юстиції Павло Петренко у вигляді відео-презентації та наступних роз’яснень:

“Мін'юст дав старт ще одній важливій антирейдерській ініціативі!

Сьогодні Кабмін підтримав нашу пропозицію із запуску системи інформування громадян про будь-які реєстраційні дії з їхнім майном через СМС повідомлення. Проект працюватиме у пілотному режимі, оскільки поки що не підписано і не введено в дію прийнятий Парламентом антирейдерський закон.

За цей час ми відтестуємо систему та ліквідуємо всі можливі незручності. Як тільки закон вступить в силу – проект одразу перейде з розряду пілотних у розряд постійно діючих.

Для того, щоб скористатися цією послугою треба зробити лише 3 кроки:

1 - отримати реєстраційний номер об’єкта нерухомості;

2 – відкрити свій кабінет власника майна і там поставити майно на відповідний контроль;

3 – вказати номер телефону, куди будуть приходити повідомлення.”

https://www.facebook.com/PavloPetrenko.official/videos/335931946767903/

Опираючись на таке роз'яснення, на нашу думку, нотаріус надаватиме консультацію заявнику, про існування такої послуги, акцентуючи увагу власника, що саме є реєстраційним номером об’єкта нерухомого майна.

Стаття 20. Подання документів за заявами у сфері державної реєстрації прав (абз 4 част 1) «Про подання/отримання заяви на проведення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об’єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву. Порядок подання заяв у сфері державної реєстрації прав та повідомлення власника об’єкта нерухомого майна про подані заяви визначається Кабінетом Міністрів України у C

Стаття 25. Зупинення державної реєстрації прав

1. Проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили або на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об’єкта нерухомого майна.

Про зупинення реєстраційних дій на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об’єкта нерухомого майна.

У разі наявності зареєстрованих заяв на проведення реєстраційних дій, державний реєстратор, який здійснює розгляд таких заяв, невідкладно повідомляє про зупинення реєстраційних дій відповідних заявників.

4. ПРОВЕДЕННЯ РЕЄСТРАЦІЙНИХ ДІЙ НА ПІДСТАВІ РІШЕНЬ СУДІВ

 1.

Чи дійсно за новими змінами нотаріуси не мають права проводити реєстраційні дії на підставі рішення суду?

Реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно в результаті інформаційної  взаємодії ДРРП та ЄДР судових рішень без подання заяви заявником у день набрання рішенням суду законної сили. Державна судова адміністрація України забезпечує передачу до ДРРП примірника такого судового рішення.

Державний реєстратор, що перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, за місцезнаходженням відповідного майна у день надходження відповідного рішення суду формує та реєструє відповідну заяву в межах строків визначених порядком.

До запровадження інформаційної  взаємодії ДРРП та ЄДР судових рішень, а також проведення реєстраційних дій по рішенням суду, що набрали законної сили до запровадження інформаційної взаємодії – реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться за зверненням заявника та обов’язково з використанням відомостей ЄДР судових рішень за допомогою офіційного веб-порталу. У разі відсутності рішення суду в ЄДР судових рішень запитує копію такого рішення суду, засвідчену в установленому порядку, від відповідного суду. Направлення запиту до суду про отримання копії рішення суду є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

ст. 311 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності»

 

 

 

 

5. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ПРАВ

 1.

Протягом якого строку рішення або бездіяльність державного реєстратора можуть бути оскаржені до МЮУ або його територіальних органів ?

Протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю

ч. 3 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

 

 

 

 2.

Чи може МЮУ або його територіальний орган за результатами розгляду скарги на нотаріуса як державного реєстратора анулювати свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю?

Ні, не може, оскільки позбавлення свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльність відноситься до компетенції  Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при МЮУ.

Відповідно за результатами розгляду скарги на нотаріуса як державного реєстратора МЮ може виключно подати подання до ВКК про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

 

Склад ВКК:* Міністр юстиції України - Голова ВКК;

* Директор Департаменту нотаріату та фінансового моніторингу МЮУ;

* Заступник Директора Департаменту нотаріату та фінансового моніторингу МЮУ – Секретар ВКК;

* Начальник Головного управління юстиції у м. Києві;

* сім нотаріусів, делегованих НПУ (мають безперервний стаж не менше 15 років, до нього не застосовувались дисциплінарні стягнення, не були членами попередніх складів ВКК).

Рішення про  анулювання  свідоцтва  про  право  на   заняття нотаріальною діяльністю може бути оскаржено до суду.

п. є) ч. 6 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;

Постанова КМУ «Про затвердження Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату», від 31.08.2011 року, № 923

ст. 12 Закону України «Про нотаріат»

 3.

Які рішення за результатами розгляду скарг будуть прийматися виключно МЮУ?

- скасування рішення про державну реєстрацію прав;

- скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатом розгляду скарги;

- анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

- притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України.

абз. 11 п. 2. ч. 6 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

 

 4.

У який строк МЮУ або його територіальний орган, за результатами розгляду скарги, виконує рішення щодо притягнення реєстратора до дисциплінарної відповідальності або направлення до ВКК подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю?

Невідкладно, але не пізніше 5 робочих днів з дня прийняття такого рішення.

ч. 7 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

 

Вищезазначені зміни стосуються РОЗГЛЯДУ СКАРГ на дії та бездіяльність державного реєстратора, які направляються до МЮУ або його територіальних органів

 5.

Хто і яким чином буде здійснювати контроль у сфері державної реєстрації прав?

МЮУ, шляхом моніторингу реєстраційних дій в Державному реєстрі прав.

ч. 1 ст. 371 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

 6.

Які дії МЮУ при виявлені порушень під час моніторингу реєстраційних дій в Державному реєстрі прав?

У разі виявлення порушень МЮУ проводитиме перевірки. Якщо під час перевірки прийняте реєстратором рішення порушує права та законні інтереси фізичних та/або юридичних осіб, МЮУ негайно повідомляє про це правоохоронні органи та заінтересованих осіб.

ч. 1 ст. 371 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

 7.

Які рішення прийматиме МЮУ при виявлені порушень під час перевірки державного реєстратора?

При виявлені порушень під час перевірки державного реєстратора МЮУ має право прийняти рішення:

- про тимчасове блокування доступу реєстратора до реєстру (виконується технічним адміністратором негайно у день надходження рішення);

- про анулювання доступу реєстратора до реєстру (виконується технічним адміністратором негайно у день надходження рішення);

- про притягнення реєстратора до адміністративної відповідальності (виконується МЮУ протягом 5 робочих днів з дня прийняття рішення);

- про направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю (виконується МЮУ протягом 5 робочих днів з дня прийняття рішення)

ч. 2-3 ст. 371 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

 8.

За якими критеріями МЮУ проводиться моніторинг?

Порядок та критерії визначаються КМУ (чекаємо нового Порядку)

ч. 5 ст. 371 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

Вищезазначені зміни стосуються КОНТРОЛЮ діяльності державних реєстраторів, який здійснюється виключно МЮУ

Кодекс України про адміністративні правопорушення

 1.

У яких випадках нотаріуса можуть притягнути до адміністративної відповідальності?

Нотаріус може бути притягнутий до відповідальності за порушення порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

ст. 16623 Кодексу України про адміністративні правопорушення

 2.

Який розмір штрафу має сплатити нотаріус за порушення порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень?

Порушення порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень тягне за собою накладення штрафу від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у 2016 році від 3400 грн. до 6800 грн.) У разі повторного, протягом року, вчинення правопорушення за яке нотаріуса вже було притягнуто до відповідальності штраф складає від 400 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у 2016 році від 6800 грн. до 8500 грн.)

ст. 16623 Кодексу України про адміністративні правопорушення

 

 3.

Хто має право складати протоколи про адміністративні правопорушення вчинені нотаріусом?

Протоколи про адміністративні правопорушення вчинені нотаріусом, можуть складатись Міністерством юстиції України та його територіальними органами

ч.1 ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ч. 8311 ст. 4 Положення про Міністерство юстиції України

 4.

Чи передбачена відповідальність нотаріуса за допущення технічної помилки при роботі з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно?

Відповідальність нотаріуса за допущення технічної помилки при роботі з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно не передбачена

______________________

 

Кримінальний кодекс України

 1.

У яких випадках нотаріус може бути притягнутий до кримінальної відповідальності?

 

У випадку підроблення, складання, видачі та використання завідомо підробленого документа; зловживання своїми повноваженнями, з метою отримання неправомірної вигоди, якщо це завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб.

ст. 358 Кримінального кодексу України

ст. 3652 Кримінального кодексу України

 2.

Як на сьогоднішній день встановлюється розмір істотної шкоди та тяжких наслідків?

Шкода, якщо вона полягає в спричиненні матеріальних збитків, визнається істотною за умови, що вона перевищує неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у 100 і більше разів (на 2016 рік – 68900,00 грн.), тяжкі наслідки – якщо шкода перевищує неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у 250 і більше разі (на 2016 рік – 172 250 грн.)

п. 3-4 примітки 1 до ст. 364 Кримінального кодексу України

 

 3.

Яке покарання понесе нотаріус, який вчинив кримінальне правопорушення?

За підроблення документа – нотаріус несе покарання у вигляді штрафу до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на 2016 рік – 689 000 грн.), або арешту на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років;

За складання та видачу документа – покарання у вигляді штрафу до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на 2016 рік – 137 800 грн.), або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років;

За використання завідомо підробленого документа –штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на 2016 рік – 34450 грн.), або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років;

Зловживання нотаріусом своїми повноваженнями – карається обмеженням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до десяти років

ст. 358 Кримінального кодексу України

ст. 3652 Кримінального кодексу України

 4.

У яких випадках нотаріуса можуть притягнути до відповідальності за використання завідомо підробленого документа?

Нотаріус, може бути притягнутий до відповідальності за використання підробленого документа, тільки у разі наявності прямого умислу на вчинення злочину, тобто усвідомленні суспільно небезпечного характеру свого діяння і передбаченні його суспільно небезпечних наслідків.

Коментована ст.358 Кримінального кодексу України

 

Чи може нотаріус, який вперше вчинив злочин, активно сприяв розкриттю злочину і повністю відшкодував завдані збитки бути звільненим від кримінальної відповідальності?

Нотаріус не звільняється від кримінальної  відповідальності передбаченою ст. 3652 Кримінального кодексу України

примітка до ст. 45 Кримінального кодексу України

 

Зміни до Закону України «Про нотаріат»

 1.

Чим відрізняється визначення «нотаріус» у Законі «Про нотаріат» до змін та після змін?

До змін:

«Нотаріус  -  це  уповноважена  державою  фізична  особа,  яка здійснює  нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві   або   незалежну   професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають   юридичне   значення,   та  вчиняє  інші  нотаріальні  дії, передбачені  законом, з метою надання їм юридичної вірогідності, а також здійснює функції  державного  реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"

 Після змін:

Нотаріус  -  це  уповноважена  державою  фізична  особа,  яка

здійснює  нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному   нотаріальному   архіві   або   незалежну   професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають   юридичне   значення,   та  вчиняє  інші  нотаріальні  дії, передбачені  законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

 

При цьому згідно абз.3 ст.1 ЗУ «Про нотаріат» на нотаріусів, які працюють у державних нотаріальних конторах або  займаються  приватною  нотаріальною  діяльністю, законом може бути  покладено  вчинення інших дій, відмінних від нотаріальних, з метою надання їм юридичної вірогідності.

абз.3 ст.1, ст. 3Закону України «Про нотаріат»

2.

Яким чином нотаріуси мають виконувати вимоги ст.46-1 щодо обов’язкового використання під час нотаральних дій відомостей єдиних та державних реєстрів шляхом безпосереднього доступу до них?

На даний час нотаріуси не мають необхідного безпосереднього доступу до Єдиного державного демографічного реєстру, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, тому до надання технічної можливості безпосереднього доступу нотаріусів до даних реєстрів вважаємо, що нотаріуси можуть використовувати відомості з цих реєстрів, які надаються сторонами або витребовувати їх на запит.

Ст.46-1 Закону України «Про нотаріат»

 

Закон «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»

 1.

Чи є можливість провести державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу у будь-якого державного реєстратора у будь-якому місті?

Ні, немає такої можливості. Принцип екстериторіальності діє лише у разі подання документів у електронній формі. У всіх інших випадках державна реєстрація проводиться за місцем знаходження юридичної особи.

На підставі рішення Міністерства юстиції України державна реєстрація на підставі документів, поданих в паперовій формі, може проводитися в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць.

ч.2 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»

 2.

Яким чином має бути оформлене рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу?

Рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення на загальних зборах). Справжність підписів на такому рішенні повинна бути нотаріально засвідчена, крім випадку передбаченого законом.

 

Виключення:

·Нотаріальне засвідчення справжності підпису не поширюється на державну реєстрацію змін до відомостей про державний орган, орган місцевого самоврядування, громадське об’єднання чи благодійну організацію, що містяться в Єдиному державному реєстрі, а також на державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що вносяться на підставі розпорядчого акту державного органу, органу місцевого самоврядування;

Справжність підписів на рішенні, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про громадське об’єднання чи благодійну організацію, що містяться в Єдиному державному реєстрі, повинна бути нотаріально засвідчена лише у випадку наявності такої вимоги в установчих документах відповідного громадського об’єднання чи благодійної організації.

п.6 ч.1 ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»

 3.

Як саме засвідчувати підписи на рішенні уповноваженого органу юридичної особи?

У випадку, коли документ підписано учасниками – фізичними особами, чи головою та секретарем, нотаріус засвідчує справжність підпису саме фізичних осіб (не як посадових осіб чи представників юридичної особи), оскільки за законом ані учасники, ані голова та секретар не є представниками юридичної особи. Тобто використовується форма посвідчу вального напису 64 «Посвідчувальний напис про засвідчення справжності підпису фізичної особи на документах».

Засвідчення справжності підпису представника (з перевіркою повноважень) має місце, коли учасником є юридична особа, або від імені учасника діє його представник.

На нашу думку, в таких документах, перед посвідчувальним написом, нотаріус може здійснити відмітку про те, що “Факти зазначені в цьому документі нотаріусом не перевірялись”, оскільки нотаріус не має можливості перевірити такі факти, а просто засвідчує, що підпис вчинений саме тією особою, яка подала йому документ.

Законодавсто не встановлює процедуру вчинення даної нотаріальної дії. Позиція напрацьована нотаріальною спільнотою виходячи із практичного досвіду нотаріусів  за останні роки. Позиція напрацьовувалася в тому числі шляхом опитування нотаріусів та дискусійного обговорення. Під час обговорення враховано перш за все обсяг відповідальності нотаріуса при вчиненні даної нотаріальної дії.

 4.

Які вимоги до установчих документів юридичної особи встановлені Законом?

Установчий документ викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення на загальних зборах,крім випадків заснування юридичної особи). Справжність підписів на установчому документі повинна бути нотаріально засвідчена.

Виключення:

·нотаріальне засвідчення справжності підпису на установчому документі не поширюється на державну реєстрацію створення юридичної особи (крім створення в результаті виділу, злиття, перетворення, поділу), а також на державну реєстрацію створення державного органу, органу місцевого самоврядування або на державну реєстрацію змін до відомостей про державний орган, орган місцевого самоврядування, громадське об’єднання чи благодійну організацію, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

справжність підписів на установчому документі громадського об’єднання чи благодійної організації повинна бути нотаріально засвідчена лише у випадку наявності такої вимоги у відповідних установчих документах громадського об’єднання чи благодійної організації.

У випадку, коли установчі документи підписано учасниками – фізичними особами, чи головою та секретарем, нотаріус засвідчує справжність підпису саме фізичних осіб (не як посадових осіб чи представників юридичної особи), оскільки за законом ані учасники, ані голова та секретар не є представниками юридичної особи. Тобто використовується форма посвідчу вального напису 64 «Посвідчувальний напис про засвідчення справжності підпису фізичної особи на документах».

Засвідчення справжності підпису представника (з перевіркою повноважень) має місце, коли учасником є юридична особа, або від імені учасника діє його представник.

На нашу думку, в таких документах, перед посвідчувальним написом, нотаріус може здійснити відмітку про те, що “Факти зазначені в цьому документі нотаріусом не перевірялись”, оскільки нотаріус не має можливості перевірити такі факти, а просто засвідчує, що підпис вчинений саме тією особою, яка подала йому документ.

п.9 ч.1 ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»

 5.

Чи потрібне нотаріальне засвідчення справжності підписів на передавальному акті чи розподільчому балансі юридичної особи?

Так, потрібне.

Виключення:

·нотаріальне засвідчення справжності підпису не поширюється на державну реєстрацію створення державного органу, органу місцевого самоврядування або на державну реєстрацію змін до відомостей про державний орган, орган місцевого самоврядування, громадське об’єднання чи благодійну організацію, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

·справжність підписів на передавальному акті та розподільчому балансі громадського об’єднання чи благодійної організації повинна бути нотаріально засвідчена лише у випадку наявності такої вимоги в установчих документах відповідного громадського об’єднання чи благодійної організації”;

п.12 ч.1 ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»

 6.

Чи потрібно при створенні юридичної особи нотаріально засвідчувати підписи учасників на рішенні про створення цієї юридичної особи?

Справжність підписів на такому рішенні не потрібно засвідчуватинотаріально.

 

п.3 ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»

 7.

Чи потрібно нотаріально засвідчувати справжність підписів учасників юридичної особи на рішенні про вихід одного із учасників зі складу?

Так, справжність підписів учасників юридичної особи на рішенні про вихід одного із учасників зі складу учасників юридичної особи потрібно нотаріально засвідчувати.

п.10 ч.4 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»

8.

Яким чином оформляється заява учасника повного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю про вихід за складу учасників?

Учасник повного товариства, яке було створене на невизначений строк або товариства з обмеженою відповідальністю повинен заявити про свій вихід зі складу учасників не пізніше ніж за 3 місяці до виходу. При цьому справжність підпису на такій заяві має буде засвідчена нотаріусом.

Слід звернути увагу, що інший строк повідомлення учасників ТОВ може бути встановлений Статутом.

Ч. 1 ст. 126, ч.1 ст.148 Цивільного Кодексу України/

 9.

Чи видається виписка із реєстру у паперовому вигляді з проставленням печатки та підпису державного реєстратора?

Так, видається.

Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - виписка) - документ в електронній формі або у випадку, передбаченому законодавством, в паперовій, який формується та оновлюється за результатами проведення реєстраційних дій і містить відомості про юридичну особу або її відокремлений підрозділ, фізичну особу - підприємця (у тому числі про взяття на облік в органах державної статистики та державної фіскальної служби, видачу ліцензії та документів дозвільного характеру) або громадське формування, що не має статусу юридичної особи;

Видача, за бажанням заявника, виписки з Єдиного державного реєстру у паперовій формі відбувається за результатом проведеної реєстраційної дії (у разі подання заяви про державну реєстрацію у паперовій формі). Виписка з Єдиного державного реєстру у паперовій формі надається з проставленням підпису та печатки державного реєстратора (нотаріуса).

п.1 ч.1. ст. 1 та п.10 ч.2 ст.25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»

 10.

Протягом якого строку дії або бездіяльність державного реєстратора можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України чи його територіальних органів?

Протягом 60 календарних днів.

ч.3 ст 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»

 

 

Робота над даним проектом здійснена членами Комісії НПУ з питань співробітництва з органами державної влади та місцевого самоврядування – Юлією Петутіною (основний автор), Ольгою Оніщук (координатор та автор ідеї), Інною Бернацькою (головний редактор), Денисом Сєйдалієвим, Оленою Кирилюк, Юрієм Пилипенко, Юрієм Бадаховим, Мариною Зєніковою, Ганною Валігурою, Тетяною Щербак, а також нотаріусами Київського міського нотаріального округу – Оленою Верповською, Іриною Петровою та Катериною Яцино.

Експрес-аналіз погоджений з Комісією НПУ з аналітично-методичного забезпечення нотаріальної діяльності, напрацьований на основі обговорення засідання Круглого столу«Проблемні питання державної реєстрації прав на нерухоме майно в аспектах останніх змін до законодавства, який було проведено Відділенням НПУ у м. Києві, за ініціативи та підтримки Президента НПУ Володимира Марченка, Віце-президента Ольги Оніщук та Голови відділення НПУ  у м. Києві Андрія Сидоренка.